День народження і поїзд
Я думала, день цей запам’ятаю,
Як світло мигтіло в густій імлі,
Як жінка ступила, майже без краю,
На рейки, що вели її далі й далі.
Вітер різкий обірвав мовчання,
Гул загримів, і час завмер,
Встигла пройти – і лиш тремтіння
Лишилося в повітрі тепер.
І поки світ далі годинник крутить,
Цей день у пам’яті тихо горить.
Не тільки свято – а й щось незбагненне,
Щось, що тепер не забути мені.
Останній друг
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
