Депутатам

Побійтесь, депутати, солдатської розправи!
Коли вони вмирали, весілля ви справляли.
За що чужії сини в окопах помирали?
Коли своїх же чад ви за кордон ховали.

Ми українці всі, усі ми патріоти,
Але комусь гроби, а комусь товсті жопи.
Чи не нажерлись ви кровавого пайочка?
За що ж тоді лягли чужії сини й дочки?

А судді й прокурори свої валізи склали,
Мерщій усі зі сходу на захід потікали.
А наші сини й дочки в окопах замерзали,
А ви гумунітарку в кармани розпихали.

За що ж воюють браття, життя вони поклали?
Щоб наші депутати ще більші харі мали?
А люд простий збирає з усіх по копійчині,
Щоб хлопці наші знали: «Ми всі за Україну».

Прийде той час, солдати повернуться додому,
Повернуть справедливість, відправлять вас додому…
Яна Кошкалда