Гарно світить сонце
Зіроньки в небі сяють
Десь далеко, стоїть хатина, а в ній мати , вигляда з віконця…
Чи не повернувся
Її син з війни.
А десь далеко , в синьому небі, летіли до нас журавлі…
Махали крилами вони, давали знать, що повернуться сини.
Та настане вже весна,
Наші сади зацвітуть,
І розквітнуть квіти.
Гарну пісню у гаю -,
Співають наші соловї,
І весняне сонечко зігріє.
Зозуля в саду закує
Життя нове принесе,
Літо знову причарує…
Квіточками нас укриє ,
Заквітне, любе наше поле,
Весна гарно зацвіте.
Білий цвіт, не наче сніг літає, нашу весну зустрічає.
Наші хлопці молоді
Як тії, славнії сини,
Захищають землю нашу…
Щоб більше не було війни.
Наші птахи на весні, заспівають дзвінко,
Повернуться додому –
Дочки та сини.
Весна розквітне не забаром, а мати рідная заплаче, та міцно сина обійме.
Рікою сльози полинуть,
Мати синові, лице утре.
І серденько забється,
Мати зрадіє…
Що на весні , прийшов додому, син з війни.
Спів пташиний пролине,
Зігріє матерів сердечко…
Які ждатимуть синів з війни.
АРИНА ЭРНЕСТ