Десь далеко дорогами

Десь далеко дерева цвітуть,
Летить білий цвіт…
І квітів , чудовий різний аромат,
Гарний в цілим світі.
Вабить мене за собою,
Весняний красивий садочок…
Весняному лісочку,
Де зелена трава,
Щебетали птахи…
В далині синіла річка,
І біжав струмочок.
За сосновим бором,
В чарівном куточку,
Стояли буяли і квітли конвалії…
Заховавши листя в квіти,
Пахучі запашні,
Я нарвав конвалій собі.
Милій дівчині їх на весні,
Дивлячись в очі ніжно її
Дарував, дарував,
Наталії, Наталії,
Конвалії, конвалії,
По одній на весні-
Поки вона ,не склала
Букетик собі.
На душі тепліло
Він в кохані, признався її.
І кожному стало , легко в душі…
Дівчина люба, призналась мені.
Чудовими, далекими дорогами,
Щасливі ми , додому пішли,
Своє кохання, і милі конвалії ,ми зберегли.
АРИНА ЭРНЕСТ