Де болить ніхто не знає

Іноді буває так болісно на душі,
Що слів не вистачає, щоб це описати.
А в спину вструмлені гострі ножі,
І цей безжалістний біль не втамувати!

Голова так кипить від виру думок,
Але нічого вуста не шепочуть.
Ніби живеш ти в театрі ляльок,
Де, те і діло, зламати волю їх хочуть!

Кожен день ти стараєшся будувати нові мрії,
І сміливо йдеш долі наперекір,
Але розгублено шукаєш сили на дії,
Дивлячись навкруги. Уявляєш майбутній дім.

В цей момент нутро рветься назовні,
Тихо сповзає сльоза по щоці...
Але тіло сковано, ніби в бавовні,
Так і стоїш закам'яніло у думках с ножем у руці.

В цей момент ти слабкий і самотній,
Лишь птахів бачиш на небі ясн`ому,
Але потроху приходить спокій,
Береш себе в руки , і починаєш життя по-новому!

©_Alex.aaa_virshi_