Втрачаю, мучуся та граю.
Згадаю.., знову забуваю…
Очі її, як дві чорнички,
Виразні ямочки на щічках.
Вона з’явилась, як забава,
Очей моїх п’янка оправа.
Закрию вуха – голос чую,
Чому так довго я сумую!?
Мордуюсь, згадую, шукаю,
У натовпі людськім блукаю…
Чи ще побачу, чи тумани…
Окутають в пітьмі дурмани…
Летить шалена колісниця,
Тікають роки, наче птиця.
Чергову маску надягаю,
Усмішка, як веселка грає.
Торкаюсь, дихаю, блукаю,
Де вона є,- гукаю!
ND❤️
"Тінь спокуси"🪽
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
