Яка цікава ніч. Така незвична.
Не схожа на ті ночі, що були.
Для роздумів про вічно – потойбічне,
Про світ, що прагнув, але не скорив.
Не я життя жила, воно жило мене.
В тумані, ніби лялька з ниточками.
Коли почалась теє відчуття і чи воно мине?
Хотіла б я водити власними ногами.
Раптово світ змінивсь, для когось катастрофа.
Все зовсім шкереберть, інакше ніж було.
Для мене – подарунок: від Бога друга спроба.
Почала відчувати Первинне Джерело!
Згадала пережите. Хоч книгу напиши.
Помалу крок за кроком, виводжу мозолі,
Натоптиші та шрами з болючої душі.
Дорога за дверима. Знайти б від них ключі.
3.07. 2024
Оксана Шакун
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
