Де ти, моя свобода? Відлунням днів минулих,
Шукаю слід твій ніжний у тіні вечорів.
Твої крила, як вітер, несуть у світ незнаний,
Та дотягнутись до них не вистачає слів.
Де ти, моя свобода? Чому ж ти зникла з поля,
Де мрії розцвітали, де був мій ясний зір?
В пітьмі душі тривожній шукаю я опору,
Та губляться дороги в безодні сивих гір.
Де ти, моя свобода? В бурхливих хвилях часу
Згубила ти свій образ, мов місяць у воді.
Я кличу тебе знову, з надією на спасіння,
Щоб вільним був мій подих у кожній миті днів.
Де ти, моя свобода? У променях світанку
Чи в подиху весняному, що лине над землею?
Знайду тебе я всюди, серед полів безкрайніх,
І в серці запалаю вогнем надій своєю.
Прийди, моя свобода, у кожне моє слово,
У кожен подих вітру, у пісню журавля.
Будь світлом у дорозі, будь мрією святою,
Щоб вільним був я завжди, щоб вільним був мій шлях.
Олесь
