Лісу стоїть ялина в безмежному,
Лісі вся захована в сніги.
Шукати її можеш тільки ти,
Коли снігу мені вона бура.
Коли в снігу ярко зелена,
Я знайшов ту ялинку.
Вона горила до мене шелестом,
Трав осініх грибів рясних.
Плакала про сніг, що його
Нема, що я не побачу ту красу
На світі, чому не має снігу.
Нащо мені дощ зимою?
А сніг літом, Коли передо мной стоїть Старе прекрасне деревце. Я довго в даль глядел.
Хмари сніжні я прохав чудо прекрасне, Пішов снігопад. Я побачив ялину чисто зелену, Ярче за мох при світі сонця.
І на хвилину я словно більше не Людина, просто взяв і пішов В цей день Святого Миколи. Пішов сніг, що зробив ліс прекрасним білим.
Дьоміч Володимир
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
