Без вітру день
здавався мирним,
(Він і промінням не вітав),
Та мовчазним,якимось дивним,
Наче води у рот набрав.
Заговорив потім грозою,
До неї бурю під’єднав,
Землю водою дощовою
Із насолодою купав.
Стомився, а чи схаменувся,
Всі чорні хмари розігнав,
Рожевим заходом всміхнувся
Й повільно в ніч пошкандибав.
22.03.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
