Стривож хоч раз вечірню тишу,
У сон до мене завітай.
Я втому всю свою залишу,
Чекати буду. Так і знай.
Збери з росин перлини чисті
І в дар мені їх принеси,
Або зорини променисті
В шовкові коси заплети.
Зіграй мені на струнах серця
Про почуття свої пісні,
Нехай на них моє озветься
Та й затремтить також собі.
В світанку – сонця золотого
Для мене в пригорщі візьми,
А для кохання неземного –
Вогню у нього попроси!
Вікарук Ліля
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
