Народе російський, тепер ти вже знаєш.
Як твої діти в воді помирають.
Як гинуть старенькі батьки, що не вміють ходити.
Як гине скотина, привязана в хліві.
Вода заливає усе і повсюду.
Ту хату, яку ти не зможеш забути.
Бо ти будував все своїми руками.
Сусідів, з якими співав вечорами.
Усе вода зносить на своєму путі,
Усе, що у тебе було, уже позаді.
Ніхто і не думав, що бути біді.
Це горе тяжке, що лежить на плечі.
Ото ж тобі ,брате, відплата така.
Щоб ти зрозумів, що таке є біда.
Щоб знав,як страждає мій рідний народ.
У тій клятій війні, що затіяв російський народ.
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
