Як , памʼятаю , що світ такий сумний,
Як , сльози з-під очей ллються із ведра.
Що , як радісного сонечка , раніше не було,
І злі люди ходять ,як гнів у небесах.
Але , колись , як життя зміниться,
І , як рибки , всі встигнуть посміхатися.
Як закінчуються війни ,
Як зникнуть катастрофи.
Як сонечко , весело радіти буде,
Як діти золоті , будуть гратись з друзями своїми.
Як батьки , немов душею , будуть любити нас,
Як воїни наші, будуть жити, а не вмирати.
Памʼятайте , люди дорогі,
Що , можна все змінити.
І коли , цей світ , як веселка , зміниться найкраще,
І все тоді , буде , як в раю ,добре.
І тоді , можна посміхатися гарніше,
І не думати ні про що.
І світ , неначе так говорить:
«Добрим жити на цьому світі веселіше».
Всі Ваші вірші осяяні красою, позитивом та вірою в краще, нехай це з’явиться й в реальності, ґречно дякую💛💙📚✨
Дякую вам за дуже гарний коментар ! Я мрію стати поетом , тому я пишу свої власні вірші
Дякую вам , за гарний коментар ! Я мрію стати поетом та видавати свої перші книжки , і я роблю перші кроки , публікую свої власні вірші на цьому літературному сайті