Дозволити собі зайняти в комусь місце,
Бо що то за життя,коли не любиш безумовно.
І це не означає в комусь бути грішним,
Це знак довіри щоб любить невтомно
А ти живи,бо жити треба і радіти
Що день настав,що бігають десь поруч діти.
Моя ж зоря ще трохи світить,але не довго,
Настане мій кінець,і треба відлетіти
А там вже вдома буду я, на тихім небосхилі,
Спостерігати буду з неба за тобою.
І не сиди ,не плач на тій могилі,
Але лети, на небосхил, за мною.
Рута(Олена Рибенко)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
