Доля

а можливо ти й не моя доля,
можливо ми лише незнайомці,
тоді чому щодня я скучаю за тобою?
чому душа живе, та плаче тобою?
якщо це й не доля, то я вдячна життю,
що звела нас хоча би на місяць,
що дала мені новий урок,
розуміючи що ти не моє.
але чому ж серце тріпоче,
коли я бачу твої очі,
чому ж плачуть мої очі,
розуміючи що ти не моє?
я хочу бути лише із тобою,
понад усе, та попри усе.

Юлія