Доля

В нього важка доля
І не може він без поля
Мученик він великий
Але не дикий
Все життя він працює
Але і не горює
От раз і він зустрівся
Можливо на сонці обігрівся
Він і там побачив дівчину
прекрасну як пташину
Він до ней підійшов
Наче з дубу він зійшов
І злякався
Але сам він боявся
от та доля важка

Франческо Волинські