Я йду сьогодні по росі, у мене ноги босі.
Чому ж такого відчуття, не знав, не знав я досі?
Легенько вітер повіває, дихає теплом у груди,
Куди б сьогодні не пішов, буде радість в мене всюди.
Сьогодні радість у мене, ми доньку вчора охрестили.
Християнська нова є душа, а також куми є в мене.
Ми добре діло всі зробили. Я повертаю й знову йду,
До своєї хати. Маленька донечка ще спить, ще рано їй вставати.
А вже виходить із-за сосен таке яскраве сонце,
І вже промінчик пробиває в кімнату донечки в віконце.
На личко промінчик впав і донечка всміхнулась,
Але ще рано їй вставати, на другий бік вона ще повернулась.
Не перебити, щоб сон твій, тихенько вийду я на ганок.
Сьогодні у моєму житті, приємний надзвичайно ранок.
В.Є. Панченко