Час заховає всі невдачі, всі печалі…
Перегорне роки листок календаря.
Так швидкоплинно пролітають в далі,
Ідуть в архів забуті дні життя…
Змінились друзі, що росли з тобою.
Не світиться вже посмішка в очах…
Роки заполонили їх журбою,
Поставили печатку на устах.
Не зовсім щирі речення лунають,
Бо хочуть люди скритися в собі.
Бо у душі самотні та страждають,
Себе знайти ще не змогли в житті.
А діти швидко всі повиростали,
Порозліталися на свій маяк…
Залишились самотні… лик печалі…
Посмак лишився: щось іде не так!?
Так, час безжальний, не втримає фарту,
Саме тепер, або шанс полетить!
Живи сьогодні, зараз,- а не завтра!
Допоки тут, допоки живе мить.
3.06.24 р.
Надія Холод🪽
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
