Малює місяць силуети в безкраїм просторі небес
Зірками писані портрети, уявлені зі строчок п’єс
Я бачу одинокі душі, блукаючі серед доріг
Вони знов справжні, без ретуші. Такими ж в пам’яті зберіг
Ці неприкаяні шукають шлях звільнення від самоти,
Їх думи полум’ям палають, і потішаються чорти.
Неволя стиснула в кайдання й повітря вибите з легень.
Лишайте час для міркування та пошук себе день у день.
Nsstww
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
