І знову ця дорога
До спогадів в моїй
Уяві повертає,
Що смужкою із "косової"
Уліво завертає.
О, як же б’ється
Серце божевільно,
Коли ти почуваєш
Себе вільним!
"Тут рідний край,
Домівка й родовід",—
Про це казав
Колись мій дід.
Уже і дідусів немає,
Та очі все на ту
Дорогу поглядають…
Там запах хліба
І дитинства,
Там вечори немов
Казкові дійства,
Бабусі усмішка та
Ніжний погляд,
Що каже ним вона:
"Чекаю знову поряд".
Душа та спокій
Там, у Яблунівці…
***
Люблю домівку
І село,
Бо іншої дороги
Не було…
Богдан Татаренко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
