Сіре небо,сильний дощ
Всі кудись спішили..
Спішили жити це життя
Коротке і водночас довге
У когось була своя сім’я
А хтось завжди був сам і тихо мріяв
Про щасливиє життя.
Якого так і не знайшов.
…
Дощ не стихав, та і людей не менше
Губилося в моїх очах
Ця метушня втрачала розум
Втрачала вміння говорити
Лиш лився дощ і сіре небо вкривало мої почуття
Емілія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська