Дім був заповнений людськими голосами,
Наче вулик наповнений бджолами.
Люди поховались у будинку,
Чекаючи справжнього порятунку,
Але ні, дощ буде йти.
На вулиці, крізь вікна металевих сховищ,
Чутно запахи та крики помираючих смертних які не дійшли до цих рятувальних сховищ.
Світло жовте горить в усіх будинках,
І ніхто не знає, що робити у цих предсмертних будівлях.
На вулицях усього міста пиріщить вода з дивним складом,
І люди думають, що виживуть тут, у цьому безладді.
Зорі перетворившись на смарагд сяють,
І все йде тут на новий лад.
Підлубний Гордій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
