Дощ

І так крапає дощик, мрячить…
Затуляє світіння орбіт…
Я ступаю по мокрій дорозі,
Спочиваю…мій світ не в тривозі…

Мій "релакс", моє ехо душі…
Дощ весняний…я наче у сні…
Краплі стукають в ритмі з базальтом,
Відбивають танок на асфальті.

Хоч промокла,- не хочу додому,
Десь звітрилась моя перевтома.
Омиває стихія всесвітня,
Мої роздуми линуть привітні…

Уже вікна в домівках світились,
Я крізь крапельки в них подивилась…
Ніби просто усе і так звично,
Але захват в душі феєричний!

Від дощу, що кругом поливає,
І душа моя знову співає…
Люблю серцем природу – то диво!
Просто все неймовірно красиве…
Надія Холод (ND)