………. До коринтян 13: 4-8………..
А любов не шукає свОго,
Усе прощає та довготерпИть.
Не заздрить і не думає лихого.
Вона – це вічність, хоч вкладається у мить.
Любовь є повна віри й милосердя,
І сподівання правди, нівелює гнів.
Беззаздрісність її першооснова.
І любить той, хто мудрість зрозумів.
Сама себе ніколи не звеличить,
Для неї мови світу – то ніщо.
Вона не ранить душу, не калічить,
Умов не ставить, вірить, хоч би що.
І навіть, коли щезне світ, минеться,
Скасуються знання, що в них ми віримо.
Коли завіса щезне, розіб’ється,
Любов Творця не перестане бути!
3.07. 2024
Оксана Шакун
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
