Ти написав такі слова прекрасні,
Що як читаю їх, то поринаю
У вирій тих подій… Які ж вони пристрасні,
А скільки в них думок, ідей!
Я знову й знову перечитую рядки,
Та їх немов би проживаю,
Гортаю з насолодою сторінки,
Читаю кожне слово, нічого не минаю.
Виписую цитати знову й знову.
Я відкриваю щось для себе нове,
І поринаючи у твір, в його основу,
Захоплююсь звучанням твого слова.
Обожнюю портрет твого героя,
Хоч він і викликає осуд
Своєю пафосною грою,
І той його байдужий розсуд…
О, які ж ті рими мелодійні,
Западають в душу і постійно
Їх в пам’яті перебираю –
Ціную, люблю і пам’ятаю.
Таня Полуфанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
