Пута на очі не нанось долею
Не проси мене бути не тою
Я тобі усе прощу аби бути собою
В подушці потону головою,
Щоб не накрити серце журбою
Буття несвідомого мого покрою
Вилітає образа стрілою
На обличчя твого неспокою
Прошу, прошу себе не бути другою
Але лишаюсь…лише твоєю
Єдиною останньою сльозою…
Софія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
