З перших днів пішов до строю, Захищати неньку. Він накинув опліч зброю, За дружину,за онука,за дочку рідненьких. Понад неба,в холод й спеку, Він стоїть на стражі. І від рідних десь далеко, У військовій впряжі. Мрії є в його думках, Линуть у майбутнє. Ворог їх здуває в прах, Злий і непідступний. Друже,зичу я тобі, Бити ту скотину. Що зайшла до тебе в двір, Принесла тяжку годину. Ви герої-добровольці, Не злякались ката. З лютого по своїй волі, Стали ви солдати. Гоніть,бийте окупанта, Хай пізнає стрій міцний. Тремтіть усі колаборанти! Це наше-трогати не самій!
Тетяна Лазарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
