Дума про рідний прапор

Мій прапор, напевно,
створив сам Господь
з думками про небо і землю.
Дитина надії і славного роду,
Сузір’я це серцем приємлю.

У рідних небес, вірю, Божа яса.
Творцю не потрібні мольберти.
І сонце являє такі чудеса,
Що хочеться серцем завмерти.

Кохана земля моя не має меж,
В обіймах із сонцем щаслива.
Хто мудрість зерна золотого збагне,
Не буде ніколи зрадливим.

Мій прапор – мов доля довіку моя,
Обвінчана з небом високим.
Мій прапор – землянам надійний маяк,
І я ним натхненна, як сокіл.

Тетяна Сугалова-Катрич