Заглядає сонце у вікна,
У нашім класі,
Все ніби зупинилось в часі.
Та поміж інших,
Ти ніби чарівна картина,
Яку створила якась магічна сила,
А я захоплений красою твоєю,
Думаю як бути із тобою.
Бо сяйво твоїх барв,
Палає краще ніж полум’я життя.
І може хтось собі гадає,
Що нерозумне я дитя.
Та як тут бути нерозумним?
Коли такої як вона,
Не зустрічав ніколи я,
За усе своє життя?
Алексєєв Віктор
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
