Як часто хочеться словами
сказать про те, що на душі;
про те, що так тривожить серце
сказати ну хоча б собі.
Але як рідко ми знаходим
потрібні вирази, слова,
а думки – їх одна за одной,
були – тепер уже нема…
Куди линають? – я не знаю
і, мабуть, мало тих, хто зна,
а як приємно все ж словами
думки на аркуші писать.
Тоді стає відразу легше,
немов душі твоїй вікно
зробили з ясного проміння
і все на світі ожило!
Все посвіжіло, потепліло
і дуже хочеться співать –
такі хвилини неповторні
люблю в житті переживать.
10.03.95 г.
Софія Святодухова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
