Я не святий і бути ним не хочу,
Творив я різне у своїм житті.
Був юнаком гуляв і пив до схочу,
І нерви витріпав батькам напевно всі.
Я не задумувавсь про те що буде далі,
Жив одним днем ,веселі ті роки.
Знаходив друзів і втрачав кохання,
Та й друзями нажаль були не всі.
Старався всім завжди в пригоді стати,
І без користі просто по людськи.
А сам коли в халепи попадав я,
Лиш одиниці йшли допомогти.
В кохання вірю, хоч були і зради,
Не пробачав,та й злості не тримав.
Покаже час хто залишився правий,
А я до щастя далі шлях тримав.
Я не жалівсь ніколи на проблеми,
Свій шлях тернистий маю сам пройти.
І подолати сам страхи і слабкість,
Які мені прописані в житті.
Моя родина,це оазис щастя,
Кохана жінка, діти золоті.
Їхні слова дають мені натхнення,
Ставати краще у цьому житті.
