Життя стабільно плине в днях,
Кожна мить і кожен звук у них спадає в безрік,
Тоне, тоне кожен день, вбиває страх і лють,
Життя нам прокладає незворотній путь,
І що б не трапилося тими днями, лишиться навік.
І дуже страшно це свідомити,
Що, кожна річ і кожен погляд
У нашій пам’яті навіки карбується.
Що та думка нічна як паразит
І знову й знову згадається той тихий погляд.
Федько Хмільник
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
