Часто мене повідають думки,
«Не просто так на мене глядять ці зірки»,
та хотіла б я зробити так,
щоб не дивились вони ніяк.
Ніяк не дивились, просто відвернулись,
Щоб небо від мене відчепилось,
щоб земля мене лишилась,
щоб забули про існування моє,
сонце, море і озера.
Щоб шукаючи мене не озирались,
та oчей моїх не видивлялись,
щоб в годину сьому,
щоб в тяжку гору,
не лились усі ті сльози,
було б усе як тоді,
пару років тому.
Юлія Карпо
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
