Мій маленький, дурний герою,
Ніколи не озирайся, ведучи зрадників в бій
Стій за себе, за себе—горою,
Як не тебе, то серце зламають тобі.
Я йду на захід, йду за тобою так довго,
Міняються цифри, ліси, степи і озера
Я казав, та плював ти на застороги,
А у мене з собою лиш недописана вчора поема.
Пляшка горілки, на двох одна сигарета
Панк-рок у навушниках, чому ти його так любиш?
Йти за тобою—та ще дурна естафета,
Навіщо тобі зірки, якщо ти їх так нещадно губиш?
Мій маленький, дурний герою,
Я благаю тебе, тільки не озирайся.
Зі своєю тяжкою від морфію й героїну ходою
Не здавайся. Покайся. Прощайся.
Мікель Зорянський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
