Духмяні фіалочки – родом з дитинства

Моє рідне село... Квітень. Весна - в самому розпалі.
Малесенька дівчинка... Над дорогою - гірський схил...
Там фіалочки розгубили красиві й духмяні коралі.
Відстань швидко долають ніжки з усіх сил.

Перед дитиною відкрилась неймовірна краса.
Мініатюрні чарівниці манять, ваблять її зір.
Чудодійний запах підсилює й вранішня роса.
Блаженна природа. Фіалки - дуже тендітний витвір...

Наша місцевість - заквітчана, багата на красу.
Вдало доповнюють пейзаж низькорослі красунечки.
Дівчинка всміхається. Робить веселу гримасу.
Пестить оченятками запашні пелюсточки.

Налічила їх всього п'ять: дві - вгорі, три - внизу.
Зачарований погляд - на фіолетове забарвлення.
Подорослішає, стріне багатоколірну, білу, жовту, голубу,
Але той фіолет зі запахом - найбільше задоволення.

Фіалочки заворожили душу на все життя.
Вони - скрізь, але в пам'яті - саме той схил гори.
Тепер там - зарослі... В те минуле нема вороття.
Нема на тім шкарбі первоцвітів й зачарованої дітвори.

Любов до природи - закладена з дитинства.
В дорослому житті відлунюються його фрагменти.
Ті фіалочки - сповнені неймовірного чаклунства.
З віком все більше згадуються такі милі моменти.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко