Душа зимова тепла чекає.

Весна шепоче: "Я іду до тебе!"
А на душі: зима, сніги і лід…
Весна манить: "Ну, як же я без тебе?"
- Не можу підвестись від болю, горя й бід.

Слізьми наповнилися пересохлі ріки,
Понесли в море смуток свій і жаль.
Ви будете прокляті, вороги, навіки,
Тому що принесли розруху і печаль.

Весна надворі, а душа зимова тепла чекає,
Тепла чекає… З вирію птахів,
І свята хоче рідна мова, калинова,
І небо миру, а не ворожих літаків!

Весна всміхнулась:"Я прийшла до тебе!"
І зійдуть із дощами залишки снігів.
Бог благословить всі душі, що пішли до неба.
А ворогів чекає Божий Суд і гнів…

Чекають ниви рук міцних, як Бога!..
А матері синів з далекої дороги.
Та вернуться усі до рідного порога,
Почувши голос з неба, голос Перемоги!

М. Грушак. 01.03.2023р.