Душа роздерта сотнями ілюзій
Брехнею давно зруйноване життя
Ручка і листок мої найкращі друзі
Котрі зАвжди берегтимуть почуття
І знову між рядків губляться слова
І лиш римуються зруйновані надії
В пам‘яті уривками недописана глава
Про ТвоЇ, ще нездійснЕнні мрії
І це ніким нерозгадане життя
Залишить правду на порозі
Вона там чекатиме кінця
Поки по щоках тектимуть сльози
І нехай я для Тебе непроханий гість
Якого давно вже не хочеш знати
Я на одинці, забуваю про злість
Яка не дозволить знов покохати
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
