Морозна і холодна моя душа
ніхто вже не побориться з нами,
льодяне серце моє і з ним я
навіки втрачене між рядками.
Я ще жива, але така холодна
торкаючись заморожую усіх,
тепер в думках своїх одна я
бо розтопити мене ніхто не зміг.
І стіни холодні просякнуті болем
ніколи не розкажуть про мене,
замість крові я наповнена горем
і незнаю, коли то все мине.
А може дійсно треба довірити?
поки ще серце в мені живе,
бо якщо хтось посміє знову порізати
то потім воно просто помре.
Настя Бортник
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
