Поки кайдани жмуть тобі на руки,
Тебе з’їдає ненависть тяжка.
Чому я маю знову жити в муках?
В твоїх думках проскакують слова.
Якби ж життя мене не затягнуло,
В ту темряву обшарпаних трьох стін,
Де люди рідко заглядали,
Бо навіть морок мав там свою тінь.
Це місце пахло цигарками.
Там були правила свої.
Там пили! Всім там наливали!
І навіть я не міг встоять передусім.
Я грав у ігри, продаючи душу.
Мене у муках мучили чорти.
"Ну ще разок," "Ти зможеш,"
"Ти же нас послушай,"
Що разу говорили це мені.
Раніше в мене було справжнє щастя,
У мене було все, що забажаю я.
Але ось сталося нещастя,
І все потроху почав втрачати я.
А зараз я сиджу на ліжку,
Яке старіше навіть, чим сам я,
І розумію вихід був і інший,
Але обрав солодкий яд чорта.
Ляна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
