Душно в Аркадії…
(Навіяно творами О. Дмитрієнка)
Душно в Аркадії. Навіть і в морі,
Запах шашличний нахабно завис,
В тіні дрімають заморені поні,
Чайки обсіли загажений пірс.
Погляд у поні повний скорботи,
Пройдеш ти мимо, як серця нема,
Зробили вони вже багато роботи,
Та лиш уночі їх відпочинок чека.
А нині катати дітей та дорослих,
Білети вже куплені, в дорогу пора,
Серед акацій, кипарисів високих,
Любить кататись мала дітвора.
Тягне візок заморений поні,
Врізався в шию, набридлий хомут,
Та гучно сміється і плеще в долоні,
Потішний, веселий, радісний люд.
Скількох ти возив панів і панянок,
Сьогодні з десяток, а може і сто,
Та все ж відвези і мене наостанок,
В свій зоопарк, чи у цирк, все одно.
А після в ночі, як морок згуститься,
Я буду ходити вздовж сплячих дворів,
І біля будинку ризикну попроситься,
У зграю літаючих, дурнуватих ослів.
Шевченко В.М.
21.06.24 р.
Василь Шевченко
