Матуся, ти рідна, ти ніжна, мов квітка,
Руки ласкаві, теплі, легкі.
Ти – промінь сонця, що гріє в світанку,
Ти – оберіг у життєвій ріці.
Очі твої – то зірки ясні,
Що світять у темряві ночі.
Серце твоє – океан доброти,
Що ніжно нас крилами вкриє.
Дякую, мамо, за світлий твій сміх,
За мудре слово і ласку безкраю.
Ти – мій янгол, мій теплий оберіг,
Люблю тебе, рідна, безмежно й без краю!
Карпець Ростислав Ігорович
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
