Дякую тобі, мій друже,
Що дав мені щастя дуже.
Яку ти щирість показав,
А потім в обличчя плював.
Знав, як мене причарувати,
Щоб потім у пастку загнати.
А я, як дурненький кролик,
Повелася за лисовий носик.
Друже, я ж тобі вірила,
Але потім, коли перевірила,
То щирості я вже не бачу —
Бачу тільки лицемірну вдачу.
Клариня
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
