я люблю свою дівчинку, мріючи
віддати своє щастя, чуючи
її тонкий голос, її ніжний погляд
її втому, даючи їй весь свій догляд
завиваючи своє волосся її ласкою
штовхнувши її біль своєю жорсткістю
змусити її мене кохати тільки більше
і зробити їй краще, а собі — хоч гірше
поцілувати її бліді губи зі злості
втопленої у коханні, вбитої в помсті
вкраденої у вихрові думки тривоги
і забрати з неї все, скільки маю змоги
її тіло — порцеляна, а душа — діамант
її божевілля, її даний людям грант
дотиком до неї, відображенням до дзеркала
розбивши вщент за все, від чого вона плакала
valkyrie/akkosia
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
