#дітивійни
Я там у шпарочці сховаюсь,
Немов опалий жовтий лист.
Бо тут від смогу задихаюсь
Й лякає куль раптовий свист.
Я ще маленька… Ні, доросла!
На вік мій випала війна.
В п’ять літ посивіло волосся,
Та не моя у тім вина…
Нема нікого… Тільки вітер…
Й ведмедик. Я його знайшла!
Один лишився в цьому світі
І я у нього теж одна…
Матуся з братиком на небі…
Мене з собою не взяли.
А тут так боязко, далебі,
Стріляють кляті москалі!
Тому сховаюся у шпарці,
Можливо татечко знайде.
Бо він живий! Він не на хмарці!
Рашистів-ворогів жене!
Він дуже сильний і красивий,
Й шукає, певно, вже мене…
Тож прошу, Боже милостивий:
Нехай нас доленька зведе!
А я молитимусь, я вмію!
За нашу зустріч саме тут…
Залиш, прошу, мені надію!
Вкажи татусеві маршрут…
Барчук Р
12.10.22
Барчук Раїса
