Ніде не заховаєшся в світах.
Земель чужих не набереш в кишені.
А тільки от душа неначе птах
Шугне стрілою у гаї зелені.
Аж до небес на зоряний поріг.
Й на той поріг, що вивів тебе з хати.
Де з печі зарум’янений пиріг
На стіл кладе рум’янолиця мати.
Туди, де вже нічого і нема.
Туди, де вже навряд чи що і буде.
Але дарма. Але дарма, дарма!
Там хтось живий! Там хтось живе!
Там люди!
Полинути б…
Де бджіл веселих трудова сім’я
Гойдає куці квіточки малини.
І піснею малого солов’я
Торкнутись серця доброї людини.
Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
