На сходах, в пітьмі,
тебе згадають не всі.
Криве дзеркало, виправить помилки,
Змінить зовнішність.
Зітре особистість,
Твої очі, втратять колір,
а на шкірі, з’являться ледь помітні,
краплі крові.
Доволі,
Досить
ми занадто кволі,
відчути жагу до життя,
цінний забутий досвід.
Важкий циклічний потяг,
завершити нудьгою день.
Коткін Віталій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська