втрачаю жагу до життя,
до небуття ще крок у прірву.
благаю, пам‘ятай всі мої слова,
хай я лишусь жива у твоїх думках.
стіни давлять, мізки плавлять.
розумію всіх
розумію кожного
розумію все — метафори, фрази, епітети.
забула лише, коли в останнє розуміла себе.
я для кохання, а не для закоханості.
в мене одне ім‘я, єдине буття.
коли я встигла прогавати те,
як загубила своє навмання?
я так втомилась падаючи розуміти,
що треба знову тягнути наверх
тіло своє побите.
і на мічені тендітні плечі кладуть все більше каміння.
проміння сонця впаде на обличчя,
краплі дощу падатимуть на намисто.
стрингер
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
