А ти постій недовго в самоті.
Ти чуєш міста шум? Життя триває.
Ти запиши думки свої в вірші.
Що далі? Та ніхто ж не знає.
Війна в країні, є хвороби поруч й смерть.
Тому живи, допоки сили маєш.
Живи щодня, живи тут і тепер.
Прийми усе, що досі не приймаєш.
Тобі так складно, а ще тяжче є.
Цінуй усе, не смій гнівити Бога.
І не порівнюй, в кожного своє.
Йди далі, в кожного своя дорога.
Учись прощати і відстоювать своє.
І вірить в мрії, хай збуваються нечасто.
Заплющи очі. Ти немов в фойє.
Заходь у зал. Не бійся. Може, там й прекрасно?
Квітка польова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
