Мій власний вірш, душі політ,
В нім кожне слово – наче цвіт.
Він про життя, про щастя мить,
Про все, що серце шепотить.
Слова,як промінь поміж хмар,
Несуть тепло, знімуть тягар.
Як ніжний бриз чи шум лісів,
Вони дарують сил і снів.
Тут кожна думка – ніжний звук,
Тут кожен крок, і сміх, і зліт.
Тут все моє, мій власний круг,
Тут я живу, тут мій політ.
Як птах у небі – вільна я,
Як цвіт весняний – розцвіта.
Мої слова – мій щирий слід,
Мої слова – таємний світ.
Віка Федорич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
