Положило літо у покоси
Колоски пшениці та жита…
Розпустила юна діва коси,
Молоді літа…
Схолодніли вечори серпневі…
Незабаром дітям в школу йти…
Мало тижнів лишилось веселих,
Скоро за уроки всі!
У садках пташки принишкли,
Будуть відлітати в даль…
Ця дорога для них звична,
Хай візьмуть весь смуток, жаль…
Розривають дзвони простір тиші,
Чутно стукіт потягу крізь світ…
Пригадалося в минулому колишнє,
Що крізь роки залишило слід.
ND💗
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
